У  Старосамбірській центральній  районній бібліотеці до 140-річчя від дня народження Володимира Винниченка підготовлено книжкову виставку «Володар думи і володар слова» для вас цікаві факти про життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка. Про цього письменника варто дізнатися більше, бо його літературна спадщина — золотий фонд України. Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка.

У Старосамбірській центральній  районній бібліотеці до дня народження Василя Барки (16.07.1908-2003р.р.)  справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет підготовлено книжкову полицю «Жовтий князь» української літератури. Василь Барка - талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки.

 Гарна книжка допоможе чудово провести свій  вільний час у спекотне літо. Багато цікавих, нових та пізнавальних книг представлено на книжкових виставках "Модне читання" та "Кидай мишку-бери книжку" у Старосамбірській центральній районній бібліотеці.

Шановні любителі книги! Запрошуємо вас поринути у чарівний світ книг, тут кожен для себе знайде що почитати!!!! 

Ще одна новинка для читачів бібліотеки

Так у нас повелося, що кожну свою  нову книжку більшість  письменників Старосамбірщини  дарують  для  читачів  Старосамбірської центральної районної бібліотеки.

 У 2018 році  для наших читачів була подарована книжка Олега Кулина «Стара Сіль: джерела з глибин». Першим кроком у пізнанні історії рідного містечка є вивчення історії місцевого соледобування. В книзі описується весь процес давнього соледобування, оцінюється тодішнє значення «білого золота». На фоні солеваріння на Прикарпатті розкривається роль солеварні в містечку Сіль (тепер Стара Сіль), яка свого часу була найбільшим виробником солі в довколишніх краях та однією з найбільших у Речі Посполитій. Книжка повністю присвячена соляним промислам містечка Солі (Старої Солі).

Нещодавно до нашої бібліотеки надійшла книга Олега Кулина  «Стара Сіль: на хвилях століть», що є другою частиною, є  продовженням дослідження історії Старої Солі, мальовничого куточка світу, колиски наших предків. В книзі  розповідається про долю містечка та його мешканців у круговерті історії,в океані численних історичних подій, хвилі якого часами бували лагідними, а часами й грізними. Розглянуто різні історичні епохи від найдавніших часів аж до середини ХХ ст.

Найбільша і найбагатша солеварня, масштабнішого підприємства від якої на території сучасної України не було. Магдебурзьке місто часів Королівства Польського і Речі Посполитої з давніми цехами, школою, лікарнею і притулком. Поселення, що належало до королівських маєтків і давало польській короні 10% доходу. «Вільне королівське місто» в складі австрійських володінь. Повітовий центр періоду Австро–Угорщини з податковою адміністрацією та судом. Відоме на всю околицю місце річних ярмарків і тижневих торгів.

Того, кого зацікавило  вивчення історії  нашого краю, то в книгах Олега Кулина  знайде багато цікавого.

Вже стало доброю традицією, що кожну нову книжку Ольга Яворська дарує читачам Старосамбірської центральної районної бібліотеки. Нещодавно творчим доробком письменниці стала її двадцять перша книга "Барви обвітрених літ". До книги увійшли прозові твори різні за тематикою. Кожне слово, кожна подія, кожна ситуація пропущені через небайдуже серце, а тому вражають, запамʼятовуються, змушують замислитися.

Старосамбірській районній централізованій бібліотечній системі Нова пошта @nova.poshta.official в партнерстві з Фундацією Дарини Жолдак @foundDZ подарували для маленьких читачів та їх батьків яскраві та цікаві книги – казки з ілюстраціями українських художників. Незабаром усі книги будуть розподілені по бібліотеках району. Щиро дякуємо організаторам акції «100000 книжок для сільських бібліотек» за чудовий подарунок.

В Україні відзначають День пам'яті та примирення

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". По своїй суті він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню - 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).

У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня - як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, і закликала держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля "вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих".

Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.